Питання дитячої неправди не нове. Як і будь-який феномен, дитяча
брехня не з'являється нізвідки. Сьогодні у нашій статті ми подивимось
на найбільш поширені причини нечесності у дітей. А згодом, детально
розглянемо можливі шляхи розв'язання проблеми залежно від причини
виникнення.
Часто батькам стає сумно і образливо, коли з’ясовується, що власна дитина говорить неправду. Не поспішайте з висновками про відсутність моралі, совісті, поганий вплив та розбещеність. І тим більше, не поспішайте з суворими розмовами та покаранням. Спочатку спробуємо розібратися, що ховається під дитячою брехнею. Найчастіше основою дитячої нечесності служать прості речі.

Дитина хоче прикрасити події та вчинки, додати їм виразності, яскравості чи ваги, щоб привернути увагу, бути винятковим, найсміливішим, найкращим, найдотепнішим тощо.

Шукає похвали, прийняття та любові, щоб відчути тепло, визнання, вдячність, ласку.

Хоче приховати провину, за яку соромно або очікує покарання. Коли відчуття страху відторгнення, фізичного покарання або іншої негативної реакції більше ніж може витримати дитина, вона буде брехати, щоб не пережити знов негативний досвід.

Демонструє ворожість, відкритий протест.

Інколи дитина бреше так давно, що це вже стало звичною поведінкою і вона сама не може зрозуміти навіщо це робить, так буває у закомплексованих, надто тривожних діток.

Такі найбільш поширені причини, коли малюк або і старша дитина говорить неправду.

Коли ми здатні проаналізувати витоки такої поведінки, ми здатні на них вплинути, а значить і потреба у неправді відпаде сама собою.

Прояви брехні сигналізують про те, що відносини перейшли на нижчий рівень близькості, а ми не зрозуміли вчасно коли і як втратилась довіра. Саме цим і варто зайнятися. Довіра народжується у безпеці, теплому щирому ставленні, істинній зацікавленості. Говоріть з дитиною, будьте самі щирими і правдивими, не лінуйтеся і не бійтеся шукати нові теми для спілкування, зближуватися, пізнавати, визнавати свої помилки, вибачатися. Бережіть довіру і завжди повертайтеся лицем до проблеми – тоді Ваші діти будуть вчитися, брати приклад і пишатися Вами.

А якщо самим справитися складно, не відкладайте візит до дитячого психолога. Будьте уважними до себе і своїх дітей, а вони будуть зростати вдячними і чесними людьми, принаймні, із собою та близькими.